Загадковий Кінерет

Загадковий Кінерет.

Постійні спонсори клубу РК Кричевичі:

 ⁃ торгова марка SPORTEX

 ⁃ торгова марка ORIENT. 

Ідея прийняти участь прийшла спонтанно – катався на лижах, прийшло повідомлення в viber від Сергія Пєскова з братньої Білорусі про графік турнірів на Кричевичах. Мимоволі в розмові про карпфішинг проскочило, що він їде в Ізраіль на турнір.  І тут я, спускаючись на лижах по засніженому альпійському схилу зрозумів, що дуже хочу половити рибу. Як правило, взимку можна взяти бур, наколінники, і брак адреналіну заповнити, поїхавши на змагання з ловлі риби на мормишку. Але зима у Львові забула про свої прямі обов’язки, лунку можна сверлити хіба в пінопласті, який спустили на воду.  Нашвидкуруч збираю інформацію про водойму, Дмитро Лавріненко, що вже кілька місяців не ламав жодного вудлища, виявляє бажання приєднатися, то ж вирішено – купуємо квитки! 

Знайомство з країною почалося з суворого обличчя дівчини на паспортному контролі, яка 10 хвилин вивчала мій паспорт. Потім довелось почекати ще 15 хвилин, поки перевірить щось там служба безпеки, переконати митників, що 40 кг бойлів для змагань, а не комерції. І ось мене зустрічає харківський короп‘ятник, що наразі живе в Ізраілі Віталій Романченко. Віталік, ще раз дякую, що зустрів, довіз до водойми і назад і відвіз в аеропорт! Важливо – гроші Віталій брати категорично відмовився, сказавши, що в мене нема стільки грошей, щоб з ним розрахуватись ) Насправді, дуже приємно, коли люди нашої рибальської сім‘ї готові допомагати одне одному. 

  Зі Львова ми привезли корм, розхідники, жилку, ПВА-матеріали. Все інше обладнання було в наших місцевих друзів. То ж 25 січня вранці ми все запакували в три автомобілі і вирушили на водойму. Один автомобіль Віталія, другий Олега, третій колишнього львів‘янина Семена, за що йому теж велике СПАСИБІ! 

  На жеребкуванні від нас абсолютно нічого не залежало. Спочатку команди тягнуть порядковий номер, згідно якого визначають, яка команда буде витягувати першою свій сектор, яка останньою. І так, як ми зареєструвались в останній момент, і були в реєстрації останніми, і тягнули останні. І шарік, який залишився, був номер 25. Тобто сектор ми, відповідно, витягували 25-ті, тобто останні…) Це доречі, чомусь, дуже часто буває в нашої команди. Залишився сектор номер 16 – туди і прямуємо. 

   Табір. Спортсмени з Ізраілю дуже люблять комфорт. На трьох людей в нас було три палатки. В одній ми спали, в другій робили оснастки, третя – склад, де все зберігалось. Ще збирались брати великий шатер, але я переконав хлопців, що він не потрібен, бо, як на мене, трьох палаток на трьох спортсменів більш ніж достатньо. А на підлозі в палатках в нас постелені коврики – ось такий ізраільський фен-шуй…)

   Розстановка секторів. Так, як за останній місяць рівень води на водоймі піднявся на кілька метрів через рекордну кількість опадів, організатори не змогли задіяти частину секторів, як планувалось спочатку. Врезультаті 

було вирішено розставити команди дуже широко, щоб, зі слів організаторів, улови були більшими. Деякі команди стояли просто самі на березі. Ми ж отримали сусідів праворуч зовсім поруч, до сусідів ліворуч було 320 метрів. 

   Перспективи сектору. Сектор номер 17, поруч з нами, оцінювався місцевими спортсменами як один з найкращих, бо в ньому команди неодноразово вигравали змагання. Висновок з цього був простий – потрібно ловити далі, ніж сусіди, і накрити кращий стіл, щоб риба затрималась в нас. З дальністю, маючи Дмитра, проблем жодних, в кормі ми теж впевнені, то ж стартуємо. 

   Старт. Розраховуючи на активну і результативну рибалку, загодовуємо на старті більше 10-ти кг корму. І одразу отримуємо кілька покльовок сома. Як кажуть місцеві спортсмени, короп харчується разом з сомом, але сом набагато швидше знаходить корм. То ж ловимо сома і чекаємо коропа. В сусідів, які в теорії стоять перші відносно проходу риби, нема жодної покльовки. То ж годуємось, ловимо сома і чекаємо коропа.

Під вечір отримуємо прохід вусача і ловимо його одночасно на два вудлища, які були досить далеко одне від другого. Висновок, що вусач заходить дуже великим стадом, але на кормі не зупиняється, так як, крім дуплета, покльовок більше не було. Вночі все мовчить – ні коропа, ні вусача, ні сома. 

   Друга доба. Продовжуємо працювати за планом. Годування з 7.00 до 17.00 (потім темніє). На п‘ятому спомбі о 7.05 знову отримуємо сома. Він як дресована собачка – годуєш – одразу клює. Так пройшов другий день. Ми годували і ловили сома. Ввечері знову з проходу піймали два вусачі. В сусідів все без змін – сигналізатори мовчали і вдень і вночі. 

   Третя доба. Розуміємо, що потрібно щось міняти, бо сом, звичайно, дає паровози і якесь задоволення від процесу виважування, але ж в протоколі нулі. Олег з Романом (місцеві спортсмени) рекомендують зробити ліворуч іншу точку, де би не було нічого рибного. Так, як сектор на турнірі дуже широкий, прислухаємось до їхніх порад. На лівому кордоні сектору годуємо кукурудзою і тигровим горіхом, заліпивши їх сипухою в кулі.  За словами наших колег цю прикормку не дуже любить сом і дуже любить короп, так як всі і спортсмени і просто рибалки ловлять саме так багато років. Через 20 хвилин після годування отримуємо покльовку і витягуємо… Сома! 

  Вусата зараза. Гадаю, потрібно трохи написати про це. На звичного нам європейського сома ця тварюка схожа лише ззовні. Африканський кларієвий сом – це зовсім інша риба. Він не переносить холодну воду, тривалість життя значно менша, розміри набагато менші, і основне – він пристосований до дихання киснем. Якщо його покласти в мішок на добу, є ймовірність, що він не виживе. Ця здастність дає йому змогу переміщатись по суші на далекі відстані в пошуках нових водойм. Еволюційно так склалось, що риба в боротьбі за своє існування пристосовується до різних умов і щоб вижити, жере все, що бачить – жуків, моллюсків, рибу, рослинну їжу, залишки органічного походження і, крім того, він є хижаком. Ми поклали на кілька годин в мішки кілька сомів щоб подивитись, чим харчуються. В мішках залишився горіх, кукурудза, бойли і по кілька рибин довжиною 10-12 см…

   Четверта і п’ята доба. Спробували загодувати на правій точці дистанцію 90-100 метрів сподіваючись туди стягнути сома, а на 150-170 метрів ловити коропа. Результат був, як ви, напевно, вже знаєте, той самий – ми ловили лише сома. На всіх дистанціях від 60 до 180 метрів клював виключно сом і традиційно вечірній прохід вусача.

   Стіки і насадки. Починали ми, звичайно ж, з «рибних» насадок і стіків. Їх заміна на кукудзу і горіх теж нічого не змінила – сом клював на будь-що, на всі насадки, всі стіки і різні поводки. 

   Проблеми змагань. 

 1. Промисловики. На Кінереті є більше ста промисловиків, що мають ліцензії на вилов риби. І їм абсолютно пофігу, що в цей час проводяться змагання. Кожну ніч праворуч сусідів стояла сітка довжиною 500 метрів перпендикулярно берегу – я думаю саме з цієї причини польовок вночі не було взагалі. В одну ніч ми, вийшовши з палатки, побачили, що просто в нашому секторі на відстані 60 метрів натягують сітку. Від такої наглості інші слова, крім матів, зовсім забулися. З допомогою кобри і якоїсь там матері за 20 хвилин ми змогли переконати поставити сітки в іншому місці…)

 2. Любителі. Так, як сектори були розставлені широко, то місцеві рибалки ставали собі просто поруч з сектором. І це не є проблемою, якщо вони рибалять з берега, бо їх дистанція 60-90 метрів. Але приїжджають і такі, що рибалять з човна; і, навіть такі, що завозять оснастки квадрокоптером. І це проблема, бо ліворуч стали люди, що завозили на 200+ метрів. Звичайно ж, піймати коропа в таких умовах дуже складно. Організатори з цим зробити нічого не можуть, бо люди роблять все згідно правил і нічого не порушують. Одного разу хлопака почав розставляти снасті просто в нас в секторі – знову допоміг багатий словарний запас..) 

Висновки. Дуже цікава і дуже складна водойма, яку нахрапом не візьмеш.

Приємні люди, що готові допомогти і порадою, і обладнанням. Я обов‘язково приїду ще – не люблю незакінчених справ і нерозв‘язаних задач. Але наступного разу обов‘язково попередньо приїду на тренування. Роману та Олегу дякую за приємну дружню атмосферу, організаторам спасибі за старання, всім спортсменам дякую за чесну боротьбу, вболівальникам за шалену підтримку. Ну а переможців вітаю з заслуженими кубками і медалями! 

   Стосовно прямих ефірів, які всі просили, хочу вибачитись перед вболівальниками – я сам собі сказав, що перший ефір буде одразу після залікової риби – слово треба тримати навіть, якщо дав його сам собі. Залишились без риби і без ефірів…) 

До зустрічі, Кінерет!